Мамко моя, голубко моя...

Мамко моя, голубко моя
Мамко моя, голубко моя,
Мамко моя, зозулько моя,
Мамко моя, порадичко моя!
Де ми ся зійдемо, де ми ся
порадимо?

Мамко моя, голубко моя,
Де вас найду, де вас відшукаю?
Чи в садочку на листочку,
Чи в полі на колосочку,
Чи в городчику на зіллєчку,
Чи в церкві на подвіречку?
Мамко моя, голубко моя,
Коли ж вас си надіяти?
Ци на Різдво з колядами,
Ци на Великдень з писанками,
Ци на Николая з скрипниками?
Задзвоніт, дзвоники, задзвоніт,
Та мою мамку збудіт,
Та най же вни стают,
Та най нас порадят!
Бо ми ґаздувати не знаємо,
Бо ми мамки не маємо!
Встаньте, мамко, встаньте,
Та на сироти погляньте.
Бо сироти ніколи правди не мают,
Бо сироти рано встают,
До полудня обіду чекают Та рано лягают.
Мамко моя, ластівочко моя,
Мамко моя, щебетюшко моя!
Звідки вас буду визирати?
Ци з-за гори високої,
Ци з долини глибокої?
Відай же ваші, мамко,
Стежечки травой заростя,
А доріжки листом западя!..
Станьте, мамко, станьте,
Та походіт по своїм подвіречку,
Та наробіт нам слідочків!
Ми будем ті слідочки збирати,
Будем васильчиками їх обтикати,
Та по тих слідочках вас, мамко,
Будем пізнавати!

(Цілу ніч співають, плачуть над померлим, сидять і говорять про нього. А наступного дня зранку копають могилу, тешуть труну, хрест).

(Записала Л.Іваннікова 01.06.89р. у с.Гнідин Бориспільського району Київської обл., від М.Борисенко (1914р.н.). / Упоряд. Л.Іваннікова. - К., 1995. - с.161)