Почуй ти молитву мою!
Прийми мою душу до самого раю,
А тіло — в сирую землю!
Насипте на мені високу могилу,
Нехай вона травою заросте!
Посадіть на мені червону калину,
Вона навесні зацвіте!
І будуть до неї пташки прилітати,
Будуть щебетати мені.
А я не почую, бо буду лежати
В могилі сирої землі.
Моя домовина — хатонька темненька,
А в неї віконця нема.
Я буду лежати, буду спочивати,
Як в полі билинка одна.
Записано в 1908 р. на Буковині
Немає коментарів:
Дописати коментар