Покутники

Покутники — се такі небіжчики, що по причині гріхів, яких допустилися на сім світі, не можуть на другім світі мати спокою доти, доки самі їх не загладять або хтось із їх рідні чи знайомих, до того часу вони тиняються по сім світі і терплять та зносять різні прикрості, відповідні до величини їх злого вчинку. Найліпше зілюструють се приклади.

Дитина покутує за се, що як ссала, вдарила маму по груді, а мама не покарала її. Визволює її той, що поквестував¹ на 30 служб і казав їх правити у 30 церквах та на кожній був присутній.

 

(Знадоби до української демонології. — Т. 1. Зібрав В. Гна- тюк. — Етногр. зб. — Львів, 1904. — Т. 15. — С. 244).

Чоловік покутує за те, що оженився з кумою, на­слідком чого земля не хоче його приймити до себе.

(Милорадович В. Казки і оповідання, записані на Лубен- щині. — Полтава, 1913. — С. 13).

Інший чоловік покутує тому, що вмер несповіданий і домагається, щоби хто висповідався за нього.

(Знадоби до української демонології. — Т. 2, вип. 1, 2. Зібрав В. Гнатюк. — Етногр. зб. — Львів, 1912. — Т. 33, 34. - С. 662).

Скупар спокутує за своє скупарство

(Там само. — С. 663),

а чоловік, що лишив легат² на богослужения, покутує доти, доки жінка не виплатила легату

(Там само. — С. 664).

Жінка не має ніде спокою, приста­новища, доки за неї не наймають богослужения

(Там само. — С. 661).

Багач покутує за се, що брав все у бідного нюхати табаку, а сам не купував ніколи, успокоюється він аж тоді, коли його син дав бідному воли за винюхану табаку

(Там само. — І, 246).

Навіть попи, хоч слуги Господні, мусять не раз покутувати на сім світі. Один піп покутує за те, що казав поховати себе у брудній сорочці. Коли дали йому чисту сорочку, перестав являтися

(Там само. — С. 247).

Інший покутує тому, що взяв гроші на служби, а не відправив усіх

(Там само. — II, 668, 670-671, 673).

Ще інший мусить уперед порозділювати наскладані гроші на добрі діла і аж тоді перестає ходити

(Там само. — С. 672).

Час покут неозначений і майже все залежить від складу обставин.

1                    Пожертвував.

2                     Певне заповідане майно чи грошовий даток для церкви.