Пречиста просить за грішні душі

Побачивши, що всі (ангели) нічого не осягли і Гос­подь святих не слухає і ласку свою від грішних віддаляє, Пречиста сказала тоді:

«Де ж архистратиг Гавриїл, що провіщав мені «Радуйся!»? Де служитель престола? Де Іоан Богослов? Чому не станете разом з нами на мольбу до владики за грішних християн? Чи не бачите, як я плачу за грішниками? Прийдіть усі ангели, прийдіть усі праведні, оправдані Господом — вам дано молитись за грішних. Прийди й ти, Михаїле, старшино безплотних, до престола Божого, вели всім — припадемо перед невидимим Отцем і не рушимось, поки не послухає нас Бог і не помилує грішних».

І впав Михаїл на лице своє перед престолом, і всі сили небесні, і всі чини безплотних. І владика, по­бачивши мольбу святих, змилувався ради свого Сина єдиного і рік:

«Сину мій возлюблений, зійди і зглянься на мольбу святих і яви лице своє грішним».

І Господь зійшов з невидимого престолу, і побачили його ті, що в тьмі, і скричали всі одним голосом:

«Помилуй нас, Сине Божий, помилуй нас, царю всіх віків!»

І рік вла­дика:

«Слухайте всі! Рай я насадив і чоловіка сотворив на подобу свою, поставив його паном над раєм і дав йому вічне життя. Вони ж непослух учинили, з похоті своєї согрішили і смерті піддались. Але я не хотів бачити діла рук своїх, мученого дияволом. Я зійшов на землю і воплотивсь від дівиці, на хрест пішов, щоб визволити їх від неволі й прокляття, зійшов в ад і ворога свого потоптав, вибраних своїх воскресив і Єрдань поблагословив, аби вас ослобонити від прокляття. Але ви не схотіли покаятись своїх гріхів, ви християни тільки словом, а заповідей моїх не сповнили. Через те опинились ви в огні негасимім, і не маю вже як вас по­милувати. Але за милосердя Отця мого, що він мене післав до вас, і за молитви Матері моєї, що так багато плакалась за вас, за мольбу Михайла і за труд мно­жества мучеників моїх, що трудились за вас, даю вам, що мучитеся вдень і вночі: спокій мати від Великого четвертка і до святої пентекостії і прославляти Отця й Сина, і Св. Духа».

І відповіли всі грішники: «Слава милосердю твоєму!»

(Апокриф «Хожденіє Богородиці по муках» з одного пер­гаментного збірника Сергієвої Лаври (XII ст.). Срезневський видав його в 1860-х рр. Грушевський М. Історія української

літератури: В 6 т. 9 кн. - К., 1993. - Т. IV. - Кн. 2. - С. 246).