У народі збереглися
оповідання старих людей, які завмирали, тобто деякий час не виявляли
ознак життя. На запитання, що з ними було під час завмирання, вони відповідали,
що були на тім світі, і розповідали різні бачення про те, які кари несуть люди
за злі діла і нагороди за добрі.
(Записки о
Южной Руси / Изд. П. Кулиш. — СПб.,
і856. — Т. 1. — С. 303-311. Записки о
Южной Руси / Изд. П. Кулиш (Репринтное издание). — К., 1994. — Т. 1. —
С. 303-311).
Немає коментарів:
Дописати коментар