субота, 9 серпня 2014 р.

Перекази про душу



*
Душа однієї молодої жінки прожила у своєї матері більше двох тижнів. Протягом цього часу душа нічого не їла, а тільки постійно сиділа над гарячим хлібом і вдихала в себе пару, що з нього виходила.



(Чубинський П. Мудрість віків (Укр. народознавство у творчій спадщині П. Чубинського): У 2 кн. — K., 1995. — Кн. 1. — С. 158).

*
Одна баба розповідала, що, коли вона ще була дівчиною, померла її тітка. Всі старші родичі її вийшли з хати, де лежала покійниця; залишившись на самоті, вона почула, що під припічком хтось стогне. Дівчинка злякалася і, вибігши з хати, сказала про це домашнім. Вони зайшли в хату; стогін припинився. Домашні знову вийшли з хати, стогін знову став повторюватися. Дів­чинка знову вибігла сказати домашнім. Тоді вони здогадалися, що тут хтось та є. Подумали, що це від­кривається скар, а тому, ставши за дверима, щоб дівчинка не боялась, чуючи стогін, наказали їй сказати так: «Всяка душа да хвалить Господа». Вона це зробила, і стогнуще відповіло: «І я хвалю Бога Предвічного».

- Душе «покутуюча», що ти хочеш і хто ти така?

- Я бабка твоєї бабки. Більше ста років, як я тут покутую. Кидають на мене дрова, змітають на мене сміття. Я чекаю на твою допомогу, зроби мені її від труда рук твоїх, але пам’ятай, щоб ніхто більше не трудився.

Вона взяла у матері гроші, купила коленкору і ниток, зробила три манишки, винесла на ярмарок і продала їх. Віддавши взяті у матері гроші, вона знову купила на залишений бариш коленкору і ниток для тої самої мети. Бачачи, що грошей уже вистачає для плати за богослужіння, вона звернулася до ксьонза, який від­служив панахиду за упокій душі. Повернувшись додому і прочитавши молитву за упокій душі, стали обідати. Тільки почали їсти, раптом бачать — стоїть біля порогу жінка, похилого віку, і ні на кого більше не дивиться, як тільки на ту дівчинку, і при цьому сказала їй: «Bog zaplac». І, повторивши це три рази, стала невидимою. Твердять, що то була душа.

(Чубинський П. Мудрість віків (Укр. народознавство у творчій спадщині П. Чубинського): У 2 кн. — K., 1995. — Кн. 1. — С.  158).

Немає коментарів:

Дописати коментар