Промова Смерті

Слухай, пане! Адама і Єву, праотець ваших, до потопа, людей перших я узяла. По потопі знову Ноя славного і його синів узяла. Авраама, Ісаака, Іякова я побрала. Був єдин Самсон сильний; на всім тім світі під сонцем сильнішого не було, він сам так повідав: аби, мовить, такий майстер, аби ми колце у землю управив, аби ся не вирвало, то бим усім світом так повернув, як жорнами, — я і того узяла. Цар Давид Псалтир виложив через Духа Святого — я і того узяла. Цар Соломон був премудрий, котрий 46 літ Святая-Святих церков будував і три роки дияволами робив — я і того узяла. Навходоносор, цар вавилонський, Грозний був на увесь світ — то я і його узяла, Троян цар, Юліан цар, Максиміян король, Дафиян король славні були — я і тих узяла з того світу. Ну ж який був цар Дарій перський, цар Пор індійський, котрі богами земними писались — то я і тих побрала. Ну ж іще — який був цар Олександр Македонський — цар над царі і всьому світу господар був, — я і того узяла. Іще, чоловіче, був а чей такий витязь хоробрий Бова король — я і того узяла. Іще був ачей такий, як ти витязь Брон-ствік король, що знайшов Салвом під зелену сторону — я і того узяла. І многих королів, царів, гетьманів потужих, вищих людей різних вір і язиків, і єретиків, поганих мучителів, гонителів немилосердних. Що ж тепер гадаєш зі своїм немічним рицарством? і т. д.

(Хитарський збірник. Грушевський М. Історія української літератури. — К., 1923. — Т. IV. Грушевський М. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. — К., 1993. — Т. IV. — Кн. 1. - С. 220).