Одна дівчина ходила просити па весілля. І от зустрічає вона по дорозі Смерть. Дівчина спочатку злякалась, а потім і її запросила на весілля.
А Смерть і каже:
— Завтра в себе на весіллі ти помреш, як тільки сядеш за стіл. Але ти можеш і не вмерти. Є у вашому селі баба, якій 95 років, їй судилося прожити ще 5 років. Піди й попроси її, якщо вона погодиться вмерти за тебе, то ти ще проживеш 5 років.
Пішла дівчина до тої баби, а баба не погодилася...
— Прожила я 95 років, то й проживу ще 5, коли судилося. Скільки не живи, а все жити хочеться!
На другий день та молода тільки сіла на весіллі за стіл,— так зразу й померла.
(Благослови, Мати / Упоряд. Л. Іваннікова. - К., 1995)
А Смерть і каже:
— Завтра в себе на весіллі ти помреш, як тільки сядеш за стіл. Але ти можеш і не вмерти. Є у вашому селі баба, якій 95 років, їй судилося прожити ще 5 років. Піди й попроси її, якщо вона погодиться вмерти за тебе, то ти ще проживеш 5 років.
Пішла дівчина до тої баби, а баба не погодилася...
— Прожила я 95 років, то й проживу ще 5, коли судилося. Скільки не живи, а все жити хочеться!
На другий день та молода тільки сіла на весіллі за стіл,— так зразу й померла.
(Благослови, Мати / Упоряд. Л. Іваннікова. - К., 1995)
Немає коментарів:
Дописати коментар