Котел з червінцями

Раз коло Луки хлопці пасли гуси. Але бачать — щось пливе: кіш — не кіш, скриня — не скриня. Аж підпливає ближче — а то залізний котел, а в ньому червінці так і сяють. Хлопці підійшли, нагорнули в запіл і пішли додому. Як побачили батько і мати, що це червінці, так і побігли до озера з ціхою¹. Але тільки протягли руки, а котел зараз і пірнув у воду. Тих грошей всіх ніхто не може забрати.

 

¹ Ціха — великий мішок.

(Тутковский П. Вольшское озеро Свитязь й народные предания о нем // Киевская старина, № 72. — Кн. 3. Золота скриня. Збірник народних легенд і пере­казів Північної Волині й Західного Полісся / Зібрав та впоряд. В.Давидюк. — Луцьк, 1996. — С. 57).